КІНОСТУДІЯ «КОНТАКТ»: ЛЮДИ І ФІЛЬМИ



ТИМУР (ТЕЙМУРАЗ) ЗОЛОЄВ (20.11.1931 – 4.02.2019)
Радянський, український кінорежисер та сценарист. Лауреат премії ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1973). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Був членом Національної спілки кінематографістів України
Народився в м.Орджонікідзе в родині вчителя. Закінчив педагогічний інститут в м. Орджонікідзе (1954) та режисерський факультет ВДІКу (1965). Працював учителем на Уралі, потім в геологічній партії та на Свердловській кіностудії. З 1965-го – режисер Київської кіностудії науково-популярних фільмів «Киїівнаукфільм». З 1971 року – режисер Одеської кіностудії.
Створив документальні та науково-популярні стрічки, які отримали нагороди на вітчизняних та міжнародних кінофестивалях, серед них:
«Гімнаст» (1966), І премія на Всесоюзному фестивалі спортивних фільмів у Москві; І премія Міжнародного фестивалю короткометражних фільмів в Оберхаузені (Німеччина); І приз Асоціації спортивної преси Міжнародного фестивалю спортивних фільмів в Кортіна д’Ампеццо (Італія).
«Фехтувальники» (1967), Золота медаль і Приз «Комсомольської правди» на II Всесоюзному кінофестивалі спортивних фільмів, Почесний диплом журі Міжнародного кінофестивалю спортивних фільмів в Кортіна д’Ампеццо (Італія).
«Шахтарські бувальщини» (1968), Срібна медаль за режисерську роботу, Москва,
«Микола Амосов» (1971), Ломоносівська премія, II ст.


Режисер-постановник художніх та телевізійних фільмів: «За твою долю» (1972), «Відпустка, що не відбулася» (1976), «Де ти був, Одісею?» (1978), «За два кроки від Раю» (1984), «Скарга» (1986), «Миленький, ти мій» (1991), «Хліб тієї зими» (2008).
Тимур Золоєв був обдарованою особистістю. В його біографії був навіть акторський досвід: він знімався у стрічках «Тимур та його команда» (1976), «Час для роздумів» (1982), «Коли стають дорослими» (1985).
2005 року у вінницькому видавництві «Глобус-прес» вийшла книга «Ілюзія» Тимура Золоєв. У ній відомий режисер щиро, без особливих літературних прикрас розповів про своє піввікове життя в українському кіно. А оскільки, мабуть, кращі роки Тимур Олександрович провів на студії «Київнаукфільм», то ця книга – своєрідний пам’ятник кіностудії, яка так несподівано піднялася на кінематографічному небосхилі в 60-і роки і надзвичайно швидко зайняла помітне місце в культурному житті України.
У 1999-2006 роках Тимур Золоєв – режисер кіностудії “Контакт”. Він був автором фільмів телециклу «Обрані часом»: «Кому повідаю печаль мою?» (1999) про Володимира Винниченка, «Ти пам’ятаєш наші зустрічі?..» (2003) про відому співачку-харків’янку Клавдію Шульженко, «Друг мій, Льонька» (2004) про режисера Леоніда Осику, «Сергій Бондарчук. Батьківщина» (2004), «Брати Коломійченки» (2005) про лікарів Михайла та Олексія Коломійченків.